Хворобу на ВІЛ-інфекцію спричиняє вірус імунодефіциту людини, який руйнує імунну систему.
Хвороба на ВІЛ-інфекцію може нічим не проявлятися протягом 10 і навіть більше років від моменту інфікування. Людина, вражена вірусом, може бути на вигляд абсолютно здоровою і почуватися добре довгі роки, будучи при цьому носієм вірусу.
Вірус може передаватися на всіх стадіях розвитку ВІЛ-інфекції. ВІЛ передається через кров, сперму, овуляційні та вагінальні виділення, грудне молоко.
Найчастіше ВІЛ-інфекція передається через статеві контакти.
Молоді люди, які мають захворювання, що передаються через статеві контакти, особливо вразливі до інфекцій, оскільки їхні слизові оболонки не здатні протистояти ВІЛ.
Молоді люди, які вживають наркотики ін’єкційно або мають сексуальні контакти з тими, хто вживає наркотики, належать до групи найвищого ризику інфікування ВІЛ.
Ризику ВІЛ-інфікування під час сексуального контакту немає, коли обидва партнери здорові щодо ВІЛ, тобто ВІЛ-негативні.
Обстеження-тест на ВІЛ здійснюють заклади охорони здоров’я.
ВІЛ-інфекція не передається через обійми, потискання рук, користування туалетом, басейном, постільну білизну, кухонний посуд, укуси комах, кашель та чхання.
Дискримінація людей, які є ВІЛ-інфікованими, тільки на підставі того, що вони є носіями вірусу, - це порушення прав людини. Людина, уражена ВІЛ або СНІД, заслуговує на співчуття та потребує розуміння і підтримки.
